1. Словник української мови Грінченка

грудуватий

Грудуватий, -а, -е

1) Въ комкахъ находящійся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні. бо грудувата й дощу нема. Волч. у.

2) О дорогѣ: кочковатый, колоткій. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грудуватий — грудува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. грудуватий — -а, -е, розм. Покритий грудою (див. груда I 2)). Грудувата дорога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грудуватий — Грудува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. грудуватий — ГРУДУВА́ТИЙ, а, е, розм. Покритий грудою ( див. гру́да¹ 2). Грудувата дорога. Словник української мови в 11 томах