грум

-а, ч.

Слуга, що верхи супроводить кого-небудь, або просто хлопчик-лакей.

Значення в інших словниках

1. грум — грум іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. грум — Хлопчик-слуга, див. гарсон  Словник чужослів Павло Штепа
3. грум — (англ. groom) 1. Хлопчик-лакей. 2. Слуга, який супроводить хазяїна у його поїздці верхи чи в екіпажі (на козлах або позаду).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. грум — ГРУМ, а, ч. Слуга, що верхи супроводить кого-небудь, або просто хлопчик-лакей. Княгиня сама правила кіньми, запряженими у кабріолет, а ззаду сидів грум Іллюшка (Збірник про Кроп., 1955, 6).  Словник української мови в 11 томах