грюконути

грюкону́ти

-ну, -неш, док., однокр., розм.

Підсил. до грюкнути.

Значення в інших словниках

1. грюконути — грюкону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. грюконути — див. гриміти  Словник синонімів Вусика
3. грюконути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. грюконути — ГРЮКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., розм. Підсил. до грю́кнути. — Пождіть трохи, хлопці, — почав був Вернидуб, а це як грюконе з шести гармат вибух — громом забив враз його голос (Стар., Облога.., 1961, 52); А п’яниця слухав, слухав, — Знов у браму грюконув (Фр., X, 1954, 395).  Словник української мови в 11 томах
5. грюконути — Грюконути, -ну, -неш гл. Сильно стукнуть, грохнуть. Як грюконе об стіну!  Словник української мови Грінченка