грякання

гря́кання

-я, с., розм.

Дія за знач. грякати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. грякання — гря́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. грякання — ГРЯ́КАННЯ, я, с.. розм. Дія за знач. гря́кати і звуки, утворювані цією дією. Ніхто з них уже не звертає уваги на снаряди, що грякають поблизу на узліссі, немов це грякання зовсім пусте (Гончар, 1, 1954, 328).  Словник української мови в 11 томах