грякання
гря́кання
-я, с., розм.
Дія за знач. грякати і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грякання — гря́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- грякання — ГРЯ́КАННЯ, я, с.. розм. Дія за знач. гря́кати і звуки, утворювані цією дією. Ніхто з них уже не звертає уваги на снаряди, що грякають поблизу на узліссі, немов це грякання зовсім пусте (Гончар, 1, 1954, 328). Словник української мови в 11 томах