гріхопадіння

гріхопаді́ння

-я, с.

1》 За біблійним переказом – порушення першими людьми, Адамом і Євою, завітів, даних їм Богом.

2》 ірон. Порушення громадських норм моралі, поведінки.

Значення в інших словниках

1. гріхопадіння — гріхопаді́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гріхопадіння — ГРІХОПАДІ́ННЯ, я, с. 1. За біблійним переказом — порушення першими людьми, Адамом і Євою, завітів, даних їм богом. Біблійна легенда про гріхопадіння Адама і Єви. 2. ірон. Порушення громадських норм моралі, поведінки.  Словник української мови в 11 томах