губка
гу́бка
I -и, ж.
Зменш.-пестл. до губа I 1).
II -и, ж.
1》 перев. мн. Найпростіші багатоклітинні безхребетні тварини, що живуть перев. у теплих морях і ведуть сидячий спосіб життя.
2》 М'який, пористий кістяк окремих видів цих тварин, що добре вбирає вологу й використовується для миття, витирання і т. ін.
III -и, ж.
1》 Плодове тіло гриба-трутовика, що виростає на стовбурах або корінні дерев і уражає їх.
2》 Висушене плодове тіло гриба-трутовика або гніт чи ганчірка, якими користуються для викрешування вогню.
Великий тлумачний словник сучасної української мови