гугніти

гугні́ти

див. гугнити.

Значення в інших словниках

1. гугніти — гугні́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гугніти — ГУГНЯ́ВИТИ (говорити, співати нерозбірливо, у ніс), ГУГНИ́ТИ (ГУГНІ́ТИ) розм., ГУНЯ́ВИТИ розм. — Йду, бачу, — сидить цей страшило, гугнявить якусь пісню (О. Іваненко); — Ач, клятий, винуєшся, — незлобливо гугнить дід Овсій (Л.  Словник синонімів української мови
3. гугніти — ГУГНІ́ТИ див. гугни́ти.  Словник української мови в 11 томах