гугніти

гугні́ти

див. гугнити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гугніти — гугні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гугніти — ГУГНЯ́ВИТИ (говорити, співати нерозбірливо, у ніс), ГУГНИ́ТИ (ГУГНІ́ТИ) розм., ГУНЯ́ВИТИ розм. — Йду, бачу, — сидить цей страшило, гугнявить якусь пісню (О. Іваненко); — Ач, клятий, винуєшся, — незлобливо гугнить дід Овсій (Л. Словник синонімів української мови
  3. гугніти — ГУГНІ́ТИ див. гугни́ти. Словник української мови в 11 томах