гугніти
ГУГНІ́ТИ див. гугни́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гугніти — гугні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гугніти — див. гугнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гугніти — ГУГНЯ́ВИТИ (говорити, співати нерозбірливо, у ніс), ГУГНИ́ТИ (ГУГНІ́ТИ) розм., ГУНЯ́ВИТИ розм. — Йду, бачу, — сидить цей страшило, гугнявить якусь пісню (О. Іваненко); — Ач, клятий, винуєшся, — незлобливо гугнить дід Овсій (Л. Словник синонімів української мови