1. Словник української мови в 11 томах

гугніння

ГУГНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. гугни́ти, гугні́ти і звуки, утворювані цією дією.

День за днем тяжче жити Марічці. До хати внадився Петро.. Доводив її до болю своїм.. бездушним гугнінням (Круш., Буденний хліб.., 1960, 351).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гугніння — гугні́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гугніння — -я, с. Дія за знач. гугнити, гугніти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови