гугнявість
ГУГНЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до гугня́вий.
Для запису діалектних матеріалів важливо дібрати саме такі об’єкти, щоб мова їх була найбільш типовою для даної говірки чи діалекту, виразною, без будь-яких дефектів чи вад вимови (гугнявість, шепелявість) (Нариси з діалектології.., 1955, 181).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гугнявість — гугня́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гугнявість — -вості, ж. Патологічна зміна тембру голосу та перекручена вимова звуків мови. Великий тлумачний словник сучасної мови