гугоніти
ГУГОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, недок. Те саме, що гуготі́ти.
Жорна гугонять на поставах монотонно цілу добу (Вол., Місячне срібло, 1961, 184);
Носили [сталевар і його підручні] в піч легесенькі пірамідки руди, від яких мартен ще дужче гугонів і ревів (Загреб., Спека, 1961, 66).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гугоніти — гугоні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гугоніти — -ню, -ниш, недок. Те саме, що гуготіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гугоніти — див. густи Словник синонімів Вусика
- гугоніти — ГУДІ́ТИ (видавати протяжні низькі звуки), ГУСТИ́, ГУГОТІ́ТИ, ГУГОНІ́ТИ, ГУГНИ́ТИ (ГУГНІ́ТИ) розм.; СТУГОНІ́ТИ, ДУДНІ́ТИ, ДУДОНІ́ТИ підсил., ДУДІ́ТИ розм. (глухо); РЕВІ́ТИ, РЕВТИ́ (сильно); ФУ́РКАТИ, ФУРЧА́ТИ, ФУРКОТІ́ТИ підсил., ФУРКОТА́ТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови