гуготіння

гуготі́ння

-я, с.

Дія за знач. гуготіти і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. гуготіння — гуготі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гуготіння — ГУДІ́ННЯ (чого і без додатка — сукупність багатьох низьких протяжних звуків), ГУЛ, ГУК, ГУГОТІ́ННЯ, ГУ́ГІТ, ГУД, СТУГОНІ́ННЯ, СТУ́ГІН, ДУДНІ́ННЯ (глухе); РЕВІ́ННЯ, РЕВ, РЕ́ВІТ діал. (сильне); ПЕРЕГУ́Д (нерівномірне).  Словник синонімів української мови
3. гуготіння — ГУГОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. гуготі́ти і звуки, утворювані цією дією. Десятки вогняних рук обхопили зі всіх боків зелену купу, .. а далі зіллялись в одне здорове полум’я, котре з страшним гуготінням.. накинулось на виноград (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах