гуготіння
ГУГОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. гуготі́ти і звуки, утворювані цією дією.
Десятки вогняних рук обхопили зі всіх боків зелену купу, .. а далі зіллялись в одне здорове полум’я, котре з страшним гуготінням.. накинулось на виноград (Коцюб., І, 1955, 219);
Хай навколо вирує металеве гуготіння — вона нічого не чус (Хижняк, Невгамовна, 1961, 55).
Словник української мови (СУМ-11)