гугоніти
ГУГОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, недок. Те саме, що гуготі́ти.
Жорна гугонять на поставах монотонно цілу добу (Вол., Місячне срібло, 1961, 184);
Носили [сталевар і його підручні] в піч легесенькі пірамідки руди, від яких мартен ще дужче гугонів і ревів (Загреб., Спека, 1961, 66).
Словник української мови (СУМ-11)