Великий тлумачний словник сучасної мови

гужівка

гужі́вка

-и, ж., зах.

Гужва.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гужівка — ГУЖІ́ВКА, ГУЖО́ВКА, и, ж. Розпарена гілка, лоза, яку використовують для зв'язування жердин; гужва. Парубки ключин чотири вирубають, гужівками зв'яжуть да батогів два, да на батоги прив'яжуть дошку, да й гойдаються (Ганна Барвінок); Бокораші...  Словник української мови у 20 томах
  2. гужівка — Гужівка, -ки ж. = гужва. Г. Барв. 64; Шух. I. 74. Гужов, жви, ж. 1) = гужва. Угор. 2) Желѣзная цѣпь.... связывающая плугъ съ колесами. Вх. Лем. 406.  Словник української мови Грінченка