гумай

гума́й

-ю, ч.

Багаторічний кореневищний бур'ян родини злакових.

Значення в інших словниках

1. гумай — гума́й іменник чоловічого роду бур'ян  Орфографічний словник української мови
2. гумай — ГУМА́Й, ю́, ч. (Sorghum halepense). Багаторічний кореневищний бур’ян родини злакових. В комишах, в хащах гумаю починали нічний концерт жаби й цикади (Перв., Невигадане життя, 1958, 61).  Словник української мови в 11 томах