гумай

ГУМА́Й, ю́, ч. (Sorghum halepense). Багаторічний кореневищний бур’ян родини злакових.

В комишах, в хащах гумаю починали нічний концерт жаби й цикади (Перв., Невигадане життя, 1958, 61).

Значення в інших словниках

1. гумай — гума́й іменник чоловічого роду бур'ян  Орфографічний словник української мови
2. гумай — -ю, ч. Багаторічний кореневищний бур'ян родини злакових.  Великий тлумачний словник сучасної мови