Значення в інших словниках
-
гунявий —
гу́ня́вий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
гунявий —
ГУГНЯ́ВИЙ (який говорить, співає й т. ін. нерозбірливо, у ніс), ГУ́НЯ́ВИЙ розм. Чулися гугняві голоси двох дідів-рибалок (В. Кучер); (Явдоха:) Піду за того, котрий посвата. (Килина:) Чи гидкий, чи гунявий — однаково? (М. Кропивницький).
Словник синонімів української мови
-
гунявий —
Гугня́вий і гуня́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гунявий —
ГУ́НЯ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що гугня́вий. [Явдоха:] Піду за того, котрий посвата. [Килина:] Чи гидкий, чи гунявий однаково? (Кроп., II, 1958, 426).
Словник української мови в 11 томах
-
гунявий —
Гунявий, -а, -е = гугнявий
Словник української мови Грінченка