гунявий

ГУ́НЯ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що гугня́вий.

[Явдоха:] Піду за того, котрий посвата. [Килина:] Чи гидкий, чи гунявий однаково? (Кроп., II, 1958, 426).

Значення в інших словниках

1. гунявий — гу́ня́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. гунявий — -а, -е, розм. Те саме, що гугнявий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гунявий — ГУГНЯ́ВИЙ (який говорить, співає й т. ін. нерозбірливо, у ніс), ГУ́НЯ́ВИЙ розм. Чулися гугняві голоси двох дідів-рибалок (В. Кучер); (Явдоха:) Піду за того, котрий посвата. (Килина:) Чи гидкий, чи гунявий — однаково? (М. Кропивницький).  Словник синонімів української мови
4. гунявий — Гугня́вий і гуня́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гунявий — Гунявий, -а, -е = гугнявий  Словник української мови Грінченка