Значення в інших словниках
-
гусеня —
гусеня́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
гусеня —
Гусеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гусеня —
ГУСЕНЯ́, я́ти, с. Пташа гуски. [Старшина:] У наших бабів гуси ще тільки починають нестись, а в вас вже й гусенята повилуплювались (Кроп., II, 1958, 258); Головний показник продуктивності гусей — це діловий вихід гусенят від гуски (Птахівн.
Словник української мови в 11 томах