Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

гусеня

Гусеня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. гусеня — гусеня́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. гусеня — -яти, с. Пташа гуски.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гусеня — ГУСЕНЯ́, я́ти, с. Пташа гуски. [Старшина:] У наших бабів гуси ще тільки починають нестись, а в вас вже й гусенята повилуплювались (Кроп., II, 1958, 258); Головний показник продуктивності гусей — це діловий вихід гусенят від гуски (Птахівн.  Словник української мови в 11 томах