гусівник

гусівни́к

-а, ч.

Той, хто розводить і доглядає гусей.

Значення в інших словниках

1. гусівник — гусівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гусівник — ГУСІВНИ́К, а́, ч. Той, хто розводить і доглядає гусей. З дозволу Зої він написав Євгенові, щоб той шукав собі іншого гусівника, а він, Пороша, тут, у Копищах, буде розводити гусей (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 430); Щоб збільшити вихід яєць...  Словник української мови в 11 томах