1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гусівник

гусівни́к

-а, ч.

Той, хто розводить і доглядає гусей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусівник — гусівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гусівник — ГУСІВНИ́К, а́, ч. Той, хто розводить і доглядає гусей. З дозволу Зої він написав Євгенові, щоб той шукав собі іншого гусівника, а він, Пороша, тут, у Копищах, буде розводити гусей (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 430); Щоб збільшити вихід яєць... Словник української мови в 11 томах