1. Орфографічний словник української мови

гусівник

гусівни́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гусівник — -а, ч. Той, хто розводить і доглядає гусей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гусівник — ГУСІВНИ́К, а́, ч. Той, хто розводить і доглядає гусей. З дозволу Зої він написав Євгенові, щоб той шукав собі іншого гусівника, а він, Пороша, тут, у Копищах, буде розводити гусей (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 430); Щоб збільшити вихід яєць... Словник української мови в 11 томах