Великий тлумачний словник сучасної мови

гуфа

гу́фа

-и, ж.

1》 Земельний наділ спочатку вільного общинника, пізніше, за середньовіччя в Німеччині – кріпака.

2》 Німецька земельна міра, кораблів, що стоять на дорівнює 30 акрам.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гуфа — гу́фа (нім. Hufe) 1. Земельний наділ спочатку вільного общинника, пізніше, за середньовіччя в Німеччині, – кріпака. 2. Німецька земельна міра, дорівнює 30 акрам.  Словник іншомовних слів Мельничука
  2. гуфа — рос. гуфа (нім. Hufe) — 1. Земельний наділ спочатку вільного общинника, пізніше, за середньовіччя у Німеччині, — кріпака. 2. Німецька земельна міра, дорівнює 30 акрам.  Eкономічна енциклопедія