гухати

гу́хати

-аю, -аєш, недок., розм.

Те саме, що гухкати.

Значення в інших словниках

1. гухати — гу́хати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гухати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
3. гухати — ГУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що гу́хкати. Ніби вибухи, гухають десь неподалеку штормові вали (Головко, Літа.., 1956,177); Ні на мить не припиняється оглушлива гуркотнява. Громіздкі стани гухають, скрегочуть (Хижняк, Невгамовна, 1961, 55).  Словник української мови в 11 томах