Значення в інших словниках
-
гуцульський —
гуцу́льський прикметник
Орфографічний словник української мови
-
гуцульський —
[гуцул'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови
-
гуцульський —
Гуцу́льський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гуцульський —
ГУЦУ́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до гуцу́ли. Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків (Коцюб., II, 1955, 306); Колишній вчитель малювання серед старих своїх надбань розшукав зразки гуцульських орнаментів (Вол., Місячне Срібло, 1961, 299).
Словник української мови в 11 томах
-
гуцульський —
Гуцульський, -а, -е Принадлежащій, свойственный гуцулу. Желех.
Словник української мови Грінченка