гіллястий

гілля́стий

-а, -е.

1》 Який має велике або густе гілля (див. гілля).

2》 Який має відростки, схожі на гілки. Гілляста пшениця.

Значення в інших словниках

1. гіллястий — (з густим гіллям) гілчастий, вітистий, (з великою кроною) розлогий, кронастий.  Словник синонімів Полюги
2. гіллястий — гілля́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. гіллястий — див. ГАЛУЗИСТИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. гіллястий — ГІЛЛЯ́СТИЙ, а, е. 1. Який має велике або густе гілля (див. гі́лля́). Серед двору гілляста яблуня стояла (Марко Вовчок); Перед хатою стоїть старий гіллястий ясен, усю хату й половину дворища вкриває він своїми вітами (С.  Словник української мови у 20 томах
5. гіллястий — див. розлогий  Словник синонімів Вусика
6. гіллястий — БУ́ЙНИЙ (який дуже розрісся — з великою кількістю гілок, високим стеблом, густим і великим листям і т. ін.), РОЗБУЯ́ЛИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ, РОЗКІ́ШНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ (звичайно про культурні рослини); МОГУ́ТНІЙ підсил., КРЕМЕ́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ЧИЙ підсил. заст.  Словник синонімів української мови
7. гіллястий — Гілля́стий і гілли́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. гіллястий — ГІЛЛЯ́СТИЙ, а, е. 1. Який має велике або густе гілля ( див. гі́лля́). Перед хатою стоїть старий гіллястий ясен, усю хату й половину дворища вкриває він своїми вітами (Вас.  Словник української мови в 11 томах
9. гіллястий — Гіллястий, -а, -е Вѣтвистый. Серед двору гілляста яблуня стояла. МВ. ІІ. 32.  Словник української мови Грінченка