гіллястий
ГІЛЛЯ́СТИЙ, а, е.
1. Який має велике або густе гілля (див. гі́лля́).
Серед двору гілляста яблуня стояла (Марко Вовчок);
Перед хатою стоїть старий гіллястий ясен, усю хату й половину дворища вкриває він своїми вітами (С. Васильченко);
Посеред галявини стоїть високий гіллястий клен (Б. Антоненко-Давидович);
Раптом їй [дівчинці] здалося, що вдалині гіллясті кущі чи дерева швидко-швидко рухаються низкою (О. Іваненко).
2. перен. Який має відростки, схожі на гілки.
Красені-олені щороку скидають в цих травах свої гіллясті панти... (О. Гончар);
Гілляста китиця чумизи вистигає разом, і насіння з неї не осипається, чим вигідно відрізняється від проса (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)