гільдія

гі́льдія

-ї, ж.

1》 У період раннього середньовіччя в Західній Європі – об'єднання купців і ремісників для захисту своїх інтересів або цехових привілеїв.

2》 У дореволюційній Росії – один із розрядів, на які поділялося купецтво залежно від майнового стану.

Значення в інших словниках

1. гільдія — гі́льдія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гільдія — Група видів, які використовують один і той же ресурс і тому пов'язані тісними конкурентними відносинами.  Словник термінів з агрофітоценології
3. гільдія — Ремісничосоюз  Словник чужослів Павло Штепа
4. гільдія — ГІ́ЛЬДІЯ, ї, ж. 1. У період раннього Середньовіччя в Західній Європі певне об'єднання для взаємодопомоги (релігійне, політичне і т. ін.); корпорація купців і ремісників для захисту своїх інтересів або цехових привілеїв.  Словник української мови у 20 томах
5. гільдія — гі́льдія (від цім. Gilde – корпорація, об’єднання) 1. У період раннього феодалізму в Західній Європі економічне, політичне чи релігійне об’єднання населення, створюване для захисту інтересів або цехових привілеїв членів Г.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. гільдія — В Європі XII-XIX ст. об'єднання певної соціальної групи (переважно в містах) з метою захисту її інтересів; найпоширеніші купецькі г.  Універсальний словник-енциклопедія
7. гільдія — ГІ́ЛЬДІЯ, ї, ж. 1. У період раннього середньовіччя в Західній Європі — об’єднання купців і ремісників для захисту своїх інтересів або цехових привілеїв. З XII ст.  Словник української мови в 11 томах
8. гільдія — рос. гильдия (від. нім. Gilde — об'єднання) — об'єднання ремісників, виробників, промисловців для захисту спільних інтересів.  Eкономічна енциклопедія