гільдія
гі́льдія
-ї, ж.
1》 У період раннього середньовіччя в Західній Європі – об'єднання купців і ремісників для захисту своїх інтересів або цехових привілеїв.
2》 У дореволюційній Росії – один із розрядів, на які поділялося купецтво залежно від майнового стану.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гільдія — гі́льдія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гільдія — Група видів, які використовують один і той же ресурс і тому пов'язані тісними конкурентними відносинами. Словник термінів з агрофітоценології
- гільдія — Ремісничосоюз Словник чужослів Павло Штепа
- гільдія — ГІ́ЛЬДІЯ, ї, ж. 1. У період раннього Середньовіччя в Західній Європі певне об'єднання для взаємодопомоги (релігійне, політичне і т. ін.); корпорація купців і ремісників для захисту своїх інтересів або цехових привілеїв. Словник української мови у 20 томах
- гільдія — гі́льдія (від цім. Gilde – корпорація, об’єднання) 1. У період раннього феодалізму в Західній Європі економічне, політичне чи релігійне об’єднання населення, створюване для захисту інтересів або цехових привілеїв членів Г. Словник іншомовних слів Мельничука
- гільдія — В Європі XII-XIX ст. об'єднання певної соціальної групи (переважно в містах) з метою захисту її інтересів; найпоширеніші купецькі г. Універсальний словник-енциклопедія
- гільдія — ГІ́ЛЬДІЯ, ї, ж. 1. У період раннього середньовіччя в Західній Європі — об’єднання купців і ремісників для захисту своїх інтересів або цехових привілеїв. З XII ст. Словник української мови в 11 томах
- гільдія — рос. гильдия (від. нім. Gilde — об'єднання) — об'єднання ремісників, виробників, промисловців для захисту спільних інтересів. Eкономічна енциклопедія