гільдія

ГІ́ЛЬДІЯ, ї, ж.

1. У період раннього Середньовіччя в Західній Європі певне об'єднання для взаємодопомоги (релігійне, політичне і т. ін.); корпорація купців і ремісників для захисту своїх інтересів або цехових привілеїв.

Усі гільдії проходили перед альтаною султана, показуючи тисячі хитромудрих винаходів, які незмога описати (П. Загребельний);

У Середньовіччі страхування здійснювалося через гільдії (братства) та цехи (з навч. літ.).

2. іст. У дореволюційній Росії один із розрядів, на які поділялося купецтво залежно від майнового стану.

У домі залишилося тільки двоє: господар – купець першої гільдії, він же й колишній гласний міської думи й незмінний соборний титар, Микола Іванович Краснокутський та його тридцятилітня дочка Ліза (Б. Антоненко-Давидович);

Вітчизняні купецькі гільдії наприкінці XVIII–ХІХ століть, на відміну від західноєвропейських, не мали ніяких атрибутів кастової, замкненої корпорації (з наук. літ.);

* Образно. В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук).

3. Об'єднання людей за професійними інтересами.

Усеукраїнська громадська організація “Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об'єктів архітектури” опікується життєвими проблемами своїх фахівців, організовує та провадить підвищення їх кваліфікації, сприяє професійному росту (з мови документів);

Гільдія рестораторів Львова за минулий рік провела велику роботу та вийшла на рівень співпраці з міською владою (з газ.).

4. Група видів тварин або рослин зі складу одного угруповання, які використовують одні й ті самі чи близькі ресурси подібним способом.

Фактично всі типи угруповань тварин можуть бути описані у форматі гільдій. Прикладами останніх є “зеленоїдні гризуни”, “землерийки”, “дрібні насіннєїдні горобині птахи”, “листогризучі комахи” тощо (з наук.-попул. літ.);

Кількість видів у гільдії обмежена. Звичайно у великорозмірних тварин (наприклад, ссавці, птахи) гільдія представлена 3–6 видами одного роду або однієї родини (з наук.-попул. літ.).