гільдійський

ГІЛЬДІ́ЙСЬКИЙ, а, е.

Стос. до гільдії (у 1–3 знач.).

Університети й міські гільдійські та цехові школи у XII–XIII ст. забезпечили умови для реформи схоластичної системи освіти Європи (з навч. літ.);

Неможливість вчасно сплатити гільдійський збір часто-густо змушувала купців Російської імперії залишати гільдії і приєднуватися до стану міщан (з наук.-попул. літ.);

Гільдійське купецтво наприкінці XVIII ст. у царській Росії було звільнене від подушного податку, рекрутчини та тілесних покарань (з навч. літ.);

У добу Середньовіччя ремісники відкривали свої цехові школи, а купці – гільдійські (з навч. літ.).