гільза
гі́льза
-и, ж.
1》 Металева трубка для кулі, снаряда, у дно якої вставляється капсуль.
2》 Паперова трубка, що заповнюється тютюном.
3》 тех. Назва деталей, що мають форму трубки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гільза — гі́льза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гільза — 1. картуш 2. тутка Словник чужослів Павло Штепа
- гільза — ГІ́ЛЬЗА, и, ж. 1. Металева трубка для кулі, снаряда, у дно якої вставляється капсуль. На великому столі стояло вряд шість великокалібрових артилерійських мідяних гільз, кінці яких були сплеснуті і в них вправлені ґноти (І. Словник української мови у 20 томах
- гільза — И, ж., нарк. Фільтр із цигарок «Біломор», який набивають марихуаною і курять. З теплими гільзами «Біломору», з ковдрами битих студентських акцій так наполегливо рвався угору змучений блюз твоїх менструацій (С. Жадан). Словник сучасного українського сленгу
- гільза — ГІ́ЛЬЗА (металева трубка для кулі, снаряда), ПАТРО́Н. Йонька вийняв димучий патрон, понюхав його, покрутив у пальцях, прикидаючи, чи не пригодиться в господарстві,.. і, розмахнувшись, швиргонув гільзу в соняшники (Григорій Тютюнник). Словник синонімів української мови
- гільза — Гі́льза, -зи, -зі; гі́льзи, гільз (нім. Hülse) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гільза — ГІ́ЛЬЗА, и, ж. 1. Металева трубка для кулі, снаряда, у дно якої вставляється капсуль. В дворі Арсеналу величезна купа димучих снарядних гільз (Довж. Словник української мови в 11 томах