гільза

гі́льза

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гільза — -и, ж. 1》 Металева трубка для кулі, снаряда, у дно якої вставляється капсуль. 2》 Паперова трубка, що заповнюється тютюном. 3》 тех. Назва деталей, що мають форму трубки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гільза — 1. картуш 2. тутка Словник чужослів Павло Штепа
  3. гільза — ГІ́ЛЬЗА, и, ж. 1. Металева трубка для кулі, снаряда, у дно якої вставляється капсуль. На великому столі стояло вряд шість великокалібрових артилерійських мідяних гільз, кінці яких були сплеснуті і в них вправлені ґноти (І. Словник української мови у 20 томах
  4. гільза — И, ж., нарк. Фільтр із цигарок «Біломор», який набивають марихуаною і курять. З теплими гільзами «Біломору», з ковдрами битих студентських акцій так наполегливо рвався угору змучений блюз твоїх менструацій (С. Жадан). Словник сучасного українського сленгу
  5. гільза — ГІ́ЛЬЗА (металева трубка для кулі, снаряда), ПАТРО́Н. Йонька вийняв димучий патрон, понюхав його, покрутив у пальцях, прикидаючи, чи не пригодиться в господарстві,.. і, розмахнувшись, швиргонув гільзу в соняшники (Григорій Тютюнник). Словник синонімів української мови
  6. гільза — Гі́льза, -зи, -зі; гі́льзи, гільз (нім. Hülse) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гільза — ГІ́ЛЬЗА, и, ж. 1. Металева трубка для кулі, снаряда, у дно якої вставляється капсуль. В дворі Арсеналу величезна купа димучих снарядних гільз (Довж. Словник української мови в 11 томах