гіперзвук

гіперзву́к

-у, ч.

Звукові коливання надвисокої частоти.

Значення в інших словниках

1. гіперзвук — гіперзву́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гіперзвук — ГІПЕРЗВУ́К, у, ч., фіз. Пружні хвилі надзвичайно високої частоти (понад один мільярд герц). За фізичною природою гіперзвук нічим не відрізняється від ультразвуку (з наук. літ.); Добрими провідниками гіперзвуку є монокристали за низьких температур (з наук.  Словник української мови у 20 томах