гіперизм

гіпери́зм

-а, ч.

Структурно видозмінена одиниця мови, яка виникла внаслідок пристосування однієї мовної системи до іншої.

Значення в інших словниках

1. гіперизм — ГІПЕРИ́ЗМ, а, ч., лінгв. Структурно видозмінена одиниця мови, яка виникла внаслідок зіткнення і пристосування однієї мовної системи до іншої. Надмір боротьби за чистоту норми породили гіперизми (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах