датчик
да́тчик
-а, ч.
Вхідна чутлива частина автоматичного або телемеханічного пристрою, яка сприймає зовнішні подразнення і передає їх відповідно переробленими на інші частини пристрою (фотоелементи, термопари, електромагнітні та п'єзоелектричні звукознімачі тощо).
Великий тлумачний словник сучасної української мови