двовідвальний

двовідва́льний

-а, -е, тех.

Який одночасно відвалює ґрунт на обидва боки.

Значення в інших словниках

1. двовідвальний — двовідва́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двовідвальний — ДВОВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е, техн. Який одночасно відвалює грунт на обидві сторони. Для спорудження каналів малих перерізів застосовують канавокопачі різних типів. Найбільше застосовують плужні двовідвальні канавокопачі КВ-3 (Довідник сіль. будівельника, 1956, 149).  Словник української мови в 11 томах