дволичність

дволи́чність

-ності, ж.

Властивість за знач. дволичний.

Значення в інших словниках

1. дволичність — дволи́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дволичність — Дволи́чність. Лукавість, нещирість, дволичність. Бо коли ті самі баламути на вічу в Вашківцях ухвалили резолюцию, щоби учителі не бpaлu жадної участи в народно-політичних справах, о що їм і головно ходить, то чи не є се чиста дволичність? (Б.  Українська літературна мова на Буковині
3. дволичність — ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів)...  Словник синонімів української мови
4. дволичність — ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. дволи́чний. Сама суть економічного становища дрібної буржуазії, що вагається між капіталом і працею, неминуче породжує політичну хиткість і дволичність партії кадетів..  Словник української мови в 11 томах