дволичність
ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. дволи́чний.
Сама суть економічного становища дрібної буржуазії, що вагається між капіталом і працею, неминуче породжує політичну хиткість і дволичність партії кадетів.. (Ленін, 10,1949, 186);
Дволичність підточує і підгризає всю їх [лібералів] натуру (Фр., XVI, 1955, 29).
Словник української мови (СУМ-11)