двопільний

двопі́льний

-а, -е, заст.

Прикм. до двопілля.

Значення в інших словниках

1. двопільний — двопі́льний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. двопільний — ДВОПІ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Прикм. до двопі́лля. При двопільній системі орну землю поділяли на два поля, одно з них протягом відповідного часу засівали, тоді як друге відпочивало (Іст.  Словник української мови в 11 томах