двотавровий

двотавро́вий

-а, -е, тех.

Такий, у якого поперечний розріз має вигляд двох паралельних смуг, з'єднаних посередині тонкою стінкою.

Значення в інших словниках

1. двотавровий — двотавро́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двотавровий — ДВОТАВРО́ВИЙ, а, е, техн. Такий, у якого поперечний розріз має вигляд двох паралельних смуг, з’єднаних посередині тонкою стінкою. Проводились порівняльні дослідження клепаних і зварних двотаврових балок при статичному і ударному навантаженнях (Розв. науки в УРСР.., 1957, 475).  Словник української мови в 11 томах