двотавровий

ДВОТАВРО́ВИЙ, а, е, техн. Такий, у якого поперечний розріз має вигляд двох паралельних смуг, з’єднаних посередині тонкою стінкою.

Проводились порівняльні дослідження клепаних і зварних двотаврових балок при статичному і ударному навантаженнях (Розв. науки в УРСР.., 1957, 475).

Значення в інших словниках

1. двотавровий — двотавро́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двотавровий — -а, -е, тех. Такий, у якого поперечний розріз має вигляд двох паралельних смуг, з'єднаних посередині тонкою стінкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови