двотавровий
ДВОТАВРО́ВИЙ, а, е, техн. Такий, у якого поперечний розріз має вигляд двох паралельних смуг, з’єднаних посередині тонкою стінкою.
Проводились порівняльні дослідження клепаних і зварних двотаврових балок при статичному і ударному навантаженнях (Розв. науки в УРСР.., 1957, 475).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двотавровий — двотавро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- двотавровий — -а, -е, тех. Такий, у якого поперечний розріз має вигляд двох паралельних смуг, з'єднаних посередині тонкою стінкою. Великий тлумачний словник сучасної мови