двосічний
ДВОСІ́ЧНИЙ, а, е. Загострений з обох боків.
Хто дав мені одваги меч двосічний? (Л. Укр., І, 1951, 195);
*У порівн. Але хай вона одшліфує, вигострить її [поезію] і вже тоді, мов крицевий двосічний меч, віддасть народові (М. Ол., Леся, 1960, 198).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двосічний — Двобічний [V] Словник з творів Івана Франка
- двосічний — двосі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- двосічний — -а, -е. Загострений з обох боків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- двосічний — ДВОСІ́ЧНИЙ (перев. про зброю — загострений з двох боків), ОБОСІ́ЧНИЙ, ДВОГО́СТРИЙ розм., ОБОЮ́ДНИЙ поет., ОБОЮДОГО́СТРИЙ заст. Його двосічна гостра криця Влучна, як з неба блискавиця (М. Вороний); На ратищі ніс він.. Словник синонімів української мови
- двосічний — Двосі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)