двосічний
ДВОСІ́ЧНИЙ, а, е. Загострений з обох боків.
Хто дав мені одваги меч двосічний? (Л. Укр., І, 1951, 195);
*У порівн. Але хай вона одшліфує, вигострить її [поезію] і вже тоді, мов крицевий двосічний меч, віддасть народові (М. Ол., Леся, 1960, 198).
Словник української мови (СУМ-11)