двохсотріччя

двохсотрі́ччя

-я, ч.

Період, час, що дорівнює двомстам рокам.

|| Двохсота річниця чого-небудь, що відбулося або почалося двісті років тому.

Значення в інших словниках

1. двохсотріччя — двохсотрі́ччя іменник середнього роду 200-рі́ччя  Орфографічний словник української мови
2. двохсотріччя — ДВОХСОТРІ́ЧЧЯ, я, ч. Період, час, що дорівнює двомстам рокам; // Двохсота річниця чого-небудь, що відбулося або почалося двісті років тому. Про «Арсенал» важко думати як про підприємство старе. Своє двохсотріччя він зустрів у розквіті молодості його людей, його техніки (Ком. Укр., 7, 1968, 40).  Словник української мови в 11 томах